Сленг: кілька цікавих фактів
Сленг 😎. Які асоціації у вас викликає це
слово?
Сленг — це мова спілкування різних соціальних груп. Молодіжний сленг — яскраве свідчення, що мова жива, що вона змінюється, адаптується під виклики суспільства. Люди вживають сленгові слова, щоб почуватись «своїм серед своїх», вирізнятись серед інших людей, бути сучасним. А іноді ми просто не знаємо, на яке літературне слово можна замінити сленгове 😁
Окремі елементи сленгу проникають у літературну мову, а частіше — у мову літературних творів. Читали ж сучасних українських авторів?📚 Сленгові вкраплення в мовленні персонажів «оживлюють» репліки, роблять їх ближчими до сучасності, до читача, навіть щирішими (якщо, звичайно, не «переборщити»).
Кілька цікавих фактів про український сленг:
📝існують словники українського сленгу (деякі можна знайти онлайн);
📝розрізняють стилістично нейтральні (не засмічують мову) та стилістично знижені сленгові слова; молодь частіше звертається до другого, з переходом до нецензурної лексики (і це є негативним явищем);
📝знаєте слова «дезе», «фізра» «комп», «універ»? Так от, їхнє творення підпорядковується закону економії мовних ресурсів (у перебільшеному варіанті);
📝«кайф» — з арабської (!) мови «задоволення»;
📝«кент» — з мови криміналістів «друг»;
📝«лахати» — з лебійської мови (прочитайте ще раз, там без «с»😉), тобто мови кобзарів і бандуристів 18-19 ст., походить від словосполучення «дерти лаха», тобто сміятися;
📝«кльово» — теж з лебійської мови (цього разу прочитали правильно?), спочатку звучало як «клево», у значенні «добре».
Дуже влучна цитата: «Сленг — це живий мовний нерв, який є навдивовижу геніальним індикатором людського буття, настільки тонко і точно розкриває найдрібніші нюанси нашого переживання світу, його сприйняття і передачі».
А як ви ставитесь до сленгу в мовленні? У мові сучасних авторів? :)
Сленг — це мова спілкування різних соціальних груп. Молодіжний сленг — яскраве свідчення, що мова жива, що вона змінюється, адаптується під виклики суспільства. Люди вживають сленгові слова, щоб почуватись «своїм серед своїх», вирізнятись серед інших людей, бути сучасним. А іноді ми просто не знаємо, на яке літературне слово можна замінити сленгове 😁
Окремі елементи сленгу проникають у літературну мову, а частіше — у мову літературних творів. Читали ж сучасних українських авторів?📚 Сленгові вкраплення в мовленні персонажів «оживлюють» репліки, роблять їх ближчими до сучасності, до читача, навіть щирішими (якщо, звичайно, не «переборщити»).
Кілька цікавих фактів про український сленг:
📝існують словники українського сленгу (деякі можна знайти онлайн);
📝розрізняють стилістично нейтральні (не засмічують мову) та стилістично знижені сленгові слова; молодь частіше звертається до другого, з переходом до нецензурної лексики (і це є негативним явищем);
📝знаєте слова «дезе», «фізра» «комп», «універ»? Так от, їхнє творення підпорядковується закону економії мовних ресурсів (у перебільшеному варіанті);
📝«кайф» — з арабської (!) мови «задоволення»;
📝«кент» — з мови криміналістів «друг»;
📝«лахати» — з лебійської мови (прочитайте ще раз, там без «с»😉), тобто мови кобзарів і бандуристів 18-19 ст., походить від словосполучення «дерти лаха», тобто сміятися;
📝«кльово» — теж з лебійської мови (цього разу прочитали правильно?), спочатку звучало як «клево», у значенні «добре».
Дуже влучна цитата: «Сленг — це живий мовний нерв, який є навдивовижу геніальним індикатором людського буття, настільки тонко і точно розкриває найдрібніші нюанси нашого переживання світу, його сприйняття і передачі».
А як ви ставитесь до сленгу в мовленні? У мові сучасних авторів? :)
Коментарі
Дописати коментар