Мої книги 2017: Травень

🌸 Травень +6, усього 23

1. «Егоїстичний ген» Річард Докінз — найбільше вразило, наскільки нашу соціальну поведінку можна пояснити на рівні біологічних процесів.

2. «Драйв: правда про те, що нас мотивує» Деніал Пінк — чому принцип «батога й пряника» не діє, і чому не варто формулювати мотиваційні заклики в стилі «якщо... то». Корисно почитати батькам, педагогам, менеджерам... та й тим, хто зацікавлений у самомотивації.

3. «5 вад у роботі команди: історії реальних викликів та перемог» Патрік Ленсіоні — вперше відкрила для себе всю красу «сторітелінгу»! Книга, у якій практичні поради розкриваються через майже художню оповідь. Ну дуже класно читається!

4. «П'ять мов любові» Ґері Чепмен — варто читати всім!💛Ідеї з книги багато в чому перегукуються з основами емоційного інтелекту. Любов — це наш вибір, а висловлення любові — майже іноземна мова. Цікаво, яка з п'яти — ваша? 😉

5. «Хронос» Тарас Антипович — футурологічний роман-антиутопія від нашого сучасника. Що якби люди могли керувати біологічним часом (своїми або чиїмось, не тільки людським). Уявіть, які були б наслідки? Повірте, ви не уявили й половини того, що вигадав автор! Читається дуже швидко, легко, змушує замислюватися й проводити паралелі із сучасним суспільством.

6. «Голод» Кнут Гамсун — головний герой письменник, тому цей роман віддалено нагадав мені «Мартіна Ідена». На голодний шлунок краще не читати. Та й на дуже повний також:)